Семінари-практикуми

Лисаченко Валентина Миколаївна, завідувач

Орловецького дошкільного навчального закладу

(дитячого садка) «Сонечко Городищенської

районної ради

Виховний потенціал у гумористичних художніх творах

Анотація

Використання гумористичних творів в дошкільному закладі сприяє різнобічному вихованню дитини, закладає фундамент позитивних емоцій, збагачує духовний світ малюка та захищає від негараздів життя, які можуть травмувати вразливу дитячу психіку. І саме педагог, на власному прикладі, покликаний навчити дитини сприймати гумор на належному рівні та застосовувати його в позитивному руслі.

Пригадую своє дитинство: безтурботне, світле, все навколо ніби посміхається тобі. З вранішнім сонцем, чистою росою ми вибігали на подвір'я, підкидали м'яча, стрибали на скакалках, гралися в «Баби куці»... Під час дитячих ігор часто виникали смішні ситуації. Одного разу, ще п'ятирічними дітьми, я зі своїм другом вирішила «піти в школу». Взявши портфелі вирушили в дорогу: я в червоному пальті, червоних чобітках, з червоним портфелем, а мій друг в сіренькій курточці почалапав слідком. Все було б добре, якби не сусідські індики. Побачивши мене у яскравому вбранні вони кинулися доганяти та клювати. Я, відбиваючись портфелем, дріботіла ногами, вмивалася сльозами, з криком втікала від птахів. І вони, можливо б, і зупинилися, але позаду індиків біг мій молодший друг Василько, та репетував на всю дорогу: «Валічка, ріднесенька, почекай». Нам було не до сміху та всі сусіди, хто бачив цю картину, хваталися за животи та вигукували: « Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками». А ще, коли мені не хотілося мити посуд, бабуся завжди співала пісню: «В Макортеті густо хат, вітер не провіє, сама бабця посуд миє, бо внучка не вміє» і так привчала мене до виконання простих домашніх обов'язків. Подорослішавши , задумувалася над тим, де в бабусі беруться ці дотепні вислови та жарти, як : «Згадала баба, як дівкою була», «Молодець проти овець, а проти молодця і сам як вівця», «Любила Якова та не всякого», «Були б пиріжки, будуть і дружки», «Земля репнула - чорт вискочив» та багато інших? Нам, дітям, цікаво було послухати і суперечки бабусь-сусідок, в яких замість лайливих слів вони ніби казку розказували одна одній. А ми, виглядаючи за кутка думали, як це можна «котитися по лісах та горах, догори ногами» або «Гусь свині не товариш». З великою цікавістю слухали розповіді про минуле, різні байки, і навіть, про важкі часи бабусі розповідали з певним гумором та іронією. І зараз я розумію, що саме гумор та іронія саме давали можливість нашому народові пережити важкі воєнні та після воєнні роки.

Почуття гумору є однією з найважливіших характеристик українського менталітету. Завдяки йому пом'якшується незадоволення, презирство, іронінується зависть, пихатість, подається надія на подолання горя та біди.

Основним мистецьким засобом формування в дошкільника позитивного сприймання довкілля та самого себе є гумористичні твори, зміст яких надають дитині зразки багатовікової народної сміхової культури, здорового людського глузду, пошуку та знаходження внутрішньої особистісної сили для подолання негод. Адже складні життєві проблеми може розв'язувати лише оптимістична, впевнена в собі, позитивно налаштована людина, яка з будь-якої негативної ситуації може вробити позитив. Гумору притаманні якості, співзвучні з емоційними потребами маленьких дітей, їх життєлюбністю, бажанням порадіти разом, прагненням до відкриття нових, несподіваних граней буття. Навчити дітей розуміти смішне та виявляти почуття гумору неможливо без участі мовлення, тому завдання виховання почуття гумору в дошкільному віці обов'язково включає мовленнєвий компонент. За свідченнями фахівців , діти старшого дошкільного віку спроможні за допомогою простих комедійних мовленнєвих засобів передавати морально-пізнавальний зміст художніх творів та реальних життєвих ситуацій, свідками або учасниками яких їм довелося бути [5].

У роботі з дошкільниками варто використовувати жарти, анекдоти, жартівливі казки, прислів'я, приказки, небилиці, вірші-жарти тощо. Для того, щоб навчити дітей розуміти та сприймати смішне потрібно пояснювати зміст сказаного, уточнювати значення слів і, звичайно, на власному прикладі, показувати, як можна реагувати на смішне.

До малих фольклорних творів жанру сміхової культури можна відносити забавлянки (пестушки, потішки), якими розвеселяють дитя, заряджають енергією, активізують рухливість, вони дають перші уявлення про оточуючий світ, трудові процеси («Печу, печу, хлібчик», «Куй, куй, чобіток»), а «Сорока-ворона на припічку сиділа» викликає зневажливе ставлення до ледаря, який води не носив, діжі не місив, хати не топив, дітей не глядів. [2, с.33].

До кумедних забавлянок відносяться й безконечні казочки «Був дід Монька», «Був собі чоловік Нетяжка», які вживаються в різноманітному словесному оформленні і основним елементом казок є фраза «казати чи ні?».

До дитячого фольклору сміхового жанру культури відносяться й пісні про навколишнє. Такі пісеньки називаються жартівливими: («Та внадився журавель», «Два півники», «Зайчику, зайчику». Найбільш цікавими для дітей є твори в яких все переплутано. Це пісні -небилиці, які вчать дітей мислити , співставляти правду й неправду, сприяють розумовому й естетичному розвитку дитини:

Що там в лісі за комедія була, Поросятка та й волів навели

Шо курочка поросяток навела, А ті воли та й яєчка нанесли.

У казочках-небилицях розповідається про те, чого не могло бути насправді, а видається, ніби це правда:

... Ой ти, дядьку, Мусію, чи ти бачив чудасію?

Що попова кобила по городу ходила,

По городу ходила, поросята водила,

Поросята кричать, вони їсти хотять,

Вони їсти хотіли, і знялись та й полетіли.

І знялись та й полетіли, у лісочку на дуб сіли.

У лісочку на дуб сіли, усі груші поїли... [7]

Дитина, чуючи такі казочки, вчиться зіставляти факти і життєві явища, і, зауваживши невідповідність змісту, сприймає казочку як комічну. Це її веселить і розважає. Звичайно, такі забавлянки розраховані на старших дітей, які починають мислити логічно, вчаться елементів аналізу, синтезу, порівняння, зіставлення і т. п. У казочках-забавлянках в жартівливому тоні йдеться про якусь несерйозну чи малоймовірну подію, яка розповідається багато разів, не перериваючи оповіді казочки. Механізм «безконечності» створюється шляхом відповіді на поставлене в кінці твору питання - «Чи казати знов з кінця?», «Гарна баєчка, чи ні?», «Розказати тобі ще?». Найпоширеніша по всій Україні казочка «Був собі чоловік Сажка»:

Був собі чоловік Сажка, На ньому сіра симиряжка.

На голові шапочка, А на штанях латочка.

Чи хороша моя казочка?

- Ти кажеш «хороша», і я кажу «хороша».

- Був собі чоловік Сажка... і т. д.

Частина казочок написана у вигляді діалогу:

- Ми з тобою йшли? - Ти кожух взяв?

- Йшли. - Взяв.

- Кожух знайшли? - Аде ж він?

- Знайшли. - Та що?

- Я тобі кожух дав? - Та кожух!

- Дав. - Та який?

А ми з тобою йшли?... І так у формі безконечної пісеньки.

Цікавими, часто смішними є лічилки, за допомогою яких не тільки визначається ведучий, а в них не раз знаходиться відображення оточуючого:

Мидір, Сидір і Каленик По варенику їдять.

Збудували тут куреник. В нас вареників немає

У куренику сидять, Хто жмуритись починає?

Граючись, малими, ми часто використовували прозивалки, дражнили, мирилки. Це, певно, йшло від багатогранності дотепних висловів наших бабусь. Непотрібно було битися, сварка, в основному, закінчувалася використанням дотепної дражнили чи прозивалки, які досить добре діставали адресата: «Поля-боля-бараболя, недоварена квасоля», «Василь-курсусиль», «Іван-барабан» тощо. Висміювалося не тільки певні явно виражені риси, і й вигадані якості. Часто у дражнилках зверталася увагу на негативні якості. Дражнилки використовуються в побуті й зараз. Подібні до прозивалок дражнилки - ритмізовані словесні формули, якими діти виражають негативне ставлення до іншої дитини, пробуючи викликати в неї певну реакцію. Вони коротші, ніж прозивалки і не називають імені висміюваного, мають більш узагальнений характер: «Сірка-мірка, сірчин брат, роздер штани аж до п'ят». Часто звернені до того, хто розплакався в час суперечки чи від образи: «Рьова, корова, дай молока» [7] . Не всі діти можуть спокійно сприймати дражнилки: ображаються, плачуть, тому дорослі повинні навчити посміхатися кривднику, вміти придумати щось смішне про себе чи на кривдника. Виховання педагогом почуття комічного полягатиме в тому, що діти жартуватимуть один над одним, говоритимуть нісенітниці, корчитимуть одне одному гримаси і від того отримуватимуть задоволення, а не біль..

Відомий фольклорист В. Пропп зауважує: «Діти дуже люблять піддражнювати одне одного, співати насмішкуваті пісні. Такі пісні-дражніння і пісні-глузування являють особливий, дуже забавний і цікавий вид творчості [7, с. 108].

Та вихователям потрібно до дражнило ставитися критично, адже одна справа коли висміюються негативні риси характеру, а інша - вади дитини. Тому дітям з малечку слід показувати різницю між негативізмом, та хворобою.

Менш є поширеними мирилки в побуті, але в дошкільному закладі педагоги їх часто використовують для примирення суперечок:

Мир-миром,

Пироги з сиром.

Ми дружечки красні, поцілуймося, помирімося.

Або

Вишні-черешні розвиваються,

Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечка.

Тобі яблучко, мені зернечко,

Не сварімося, моє серденько.

Найбільш повчального матеріалу ми маємо у прислів'ях та приказках. Вони є на різну тематику. Це і про родинні стосунки, правильність чи неправильність виховання («Який батько, такі й діти»), про відношення до праці («Діло майстра величає», «Праця чоловіка годує, а лінь марнує», ), про історичне життя українського народу («Незваний гість гірше татарина»), про позитивні якості людини («Сміливого й куля не бере») Прислів'я завжди носить повчальний характер , а от приказка констатує факт: «Десята вода на киселі», Яке зіллячко, таке й сім'ячко», «Який рід, такий і плід» тощо . Прислів'я та приказки можуть носити сатиричний , іронізуючий характер.

Дітям завжди цікаво й весело промовляти скоромовки, спотикалки, адже швидкість їх промовляння розвеселяють дитину, хоча вони не мають виразного виховного значення, але допомагають практичному оволодінню мовленням, допомагають формуванню мовного апарату, привчають до складних поєднань звуків: Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню: Так, як ти, не вмію я,

Ти не вмієш так, як я.

Не можна не згадати про казку, яка прийшла до нас із дитинства. І.Я.Франко вбачав у казці значні можливості для виховання високих моральних якостей, чуття поетичного слова: «Оті простенькі сільські байки, як дрібні тонкі корінчики, вкорінюють у наші душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті». [6].

Казки мають свої різновидності: казки про тварин, чарівні або фантастичні казки, побутові казки . В казках про тварин звірі спілкуються між собою, працюють, відпочивають, як і люди. Більшість з них мають сталі риси характеру, так в основному, заєць - боягуз, лисиця - хитра, сова - мудра, вовк - дурний. Казки завжди носять виховний характер: прославляють розум, працю, наполегливість, і висміюють ледарів, брехунів, боягузів; вони часто мають цікавий пригодницький сюжет і завжди в кожній казці є певний смішний епізод чи веселі пригоди, дотепні вислови. Недаремно є вислів: «Народ скаже, як зав'яже ».

Та не тільки народна мудрість глибоко пронизана гумором. Багато творів письменників чи поетів пронизані гумористичним змістом. Так, С.Руданський писав на основі народних пісень-небилиць свої «Переслів'я ». Завдяки гумористичному забарвленню, запозиченому в народних сміховинках, анекдотах, близькими стали дітям його співрозмовники [2, с. 64]. Ю. Федькович писав казки, які сатирично зображували панів, висміювали їх поведінку («Ведмідь на пасіці», «Горда качка»). І.Нечуй-Левицький пише для дітей гумористичні оповідання «Вітрогон», «Невинна». У дитячій літературі помітний слід залишив Л.І. Глібов. Його байки, ніби нагадують казку, мають гумористичне забарвлення («Вовк та ягня», «Щука», «Коник-стрибунець»). Він створив оригінальну загадку, яка виросла в оповідання : «А нуте, діти, ось сідайте! Я загадку за хвіст піймав...» або зачин казки : «Не в чужому государстві, а у нашім славнім царстві, де стоять гречані гори, - уродились сміхотвори». А потім йшла розповідь, по закінченні якої завжди було звернення до дітей: «Хто вони і як їх звати, треба , діти, розгадати», «Нуте, діти, помаленьку, розберіть тую брехеньку»[7, с. 83]. А ось на народну загадку «Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі» він склав гумористичний віршик:

Хочу ще раз штуку вткнуть:

Не скажу, як доню звуть:

Ви ж до загадки верніться,

З краю пильно придивіться.

Казки для дітей гумористичного спрямування були і в І. Я. Франка. Народну казку про «Ріпку» витіснила Франкова, де персонажі наділені іменами : «Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка...», також вживається ритмічна проза : гуп-гуп, чуб, торочку, сорочку, день, пень... Казка має гумористичне забарвлення, яке відповідає естетичним смакам дітей. Тай інші твори несли гумор, дотепні повтори, хоча викривали верхівку суспільства і несли гострий сатиричний характер («Фарбований Лис», «Вовк війтом», «Осел і Лев»). У своїх творах автор проводив ідею боротьби сильного і слабкого, чесного і брехуна, хитрого й довірливого і, знову ж таки, дотримуючись сатири, дотепних висловів, повторів («Заєць і Їжак», «Три міхи хитрощів», «Лисичка й Журавель»).

Є гумористичні нотки у дитячих творах Наталі Забіли («Ясоччина книжка»), Андрія Малишка (вірш «Підкови»), Оксани Іваненко («Кисличка»), Платона Воронька («Кошеня», «Кіт не знав»), Грицька Бойка («Бруднуля», «Вереда»), Володимира Ладижця («Ой болить у мене зуб»), Миколи Вінграновського («Маленьке зайченятко»), Тамари Коломієць («Біб-бобище», «Скинув шубку їжачок», «Про мандрівку жабунця-хвастунця»), Андрія М'ястківського («Ой сердитий») та в багатьох інших авторів .

Павло Глазовий - найулюбленіший український «сміхотерапевт» останнього півстоліття. Його твори запалюють радістю і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомагають їм переосмислити своє буття [4].

Малі жанри сміхової культури народу вихователі завжди використовують у виховній роботі і застосовують не тільки на заняттях, а в різних буденних ситуаціях, причому влучно дібране слово не тільки створює дружну, позитивно забарвлену атмосферу, знімає напруження, а й привчає дітей цінувати жарт, сприяє формуванню оптимістичного ставлення до життя. Слід пам'ятати, що почуття гумору багато в чому залежить від життєвого досвіду дитини і тому через бідність свого досвіду діти 4-6 років, на відміну від більш старших дітей, замість того щоб сміятися в комічних місцях, часто відчувають страх і занепокоєння за улюбленого героя, бояться, що з ним станеться нещасний випадок, що він загине. Тому, ми, дорослі повинні на прикладі показувати як слід з гумором ставитися до своїх недоліків. Робота педагогів з батьками повинна бути направлена на те, щоб дати зрозуміти, що добре жартувати легше людині начитаній, ерудованій, з багатим словниковим запасом і добре розвиненою мовою. Тому потрібно з дитиною багато читати, обов'язково просити її переказувати прочитані розповіді або події з життя. По-друге, потрібно розвивати в дитини спостережливість, увагу до деталей, а також пам'ять, фантазію та уяву. По-третє, слід вчити дитину знаходити в будь-якій події щось позитивне, а іноді й комічне. Нарешті, потрібно заохочувати дитину висловлювати власну думку, точку зору, не боячись при цьому здатися смішним або дурним. Уміння посміятися над собою і з гумором ставитися до життя - дуже цінна якість. І, звичайно, найкраща перевірка почуття гумору людини - здатність сміятися не стільки над іншими (це справа нехитра), скільки над собою [3].

Список використаних джерел

Довженюк Г.В. Український дитячий фольклор.- К.: Наук.думка, 1981.- С.108.
Кілініченко Л.М. «Українська дитяча література» - К.: Вища школа, 1988.- С. 262.
Навчи мене сміятися - Гумор дошкільнят - Режим доступу : https://semya.com.ua/psihologija - Назва з екрану.
«Сміхологія» Павла Глазового - Електронний ресурс - Режим доступу : https://mala.storinka.org - Назва з екрану.
Формування почуття гумору в дошкільнят дітей - Електронний ресурс - Режим доступу : https://mylektsii.ru/1-60124.html - Назва з екрану.
Франко І.Я. , Твори. - в 20т. - Т.4. - С.134
Українська Усна Народна Творчість, п.54 Забавлянки - Режим доступу : https://bookitut.ru/Ukra-nsjka-usna-narodna-tvorch-stj - Назва з екрану.

Лисаченко Валентина Миколаївна,завідувач Орловецьким

дошкільним навчальним закладом (дитячим садком)

«Сонечко» Городищенської районної ради

СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ, ЗАПОРУКА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ.

Становлення особистості дитини, набуття нею знань, умінь і навичок починається із сім'ї. А для того, щоб у родині виховання було грамотним, для того щоб батьки отримували якнайбільше інформації про навчально-виховну роботу у дошкільному закладі, щоб батьки стали справжніми партнерами - необхідна постійна співпраця дитячого садка і сім'ї.

«Як сонце і місяць освітлюють землю, так батько з матір'ю повинні освітлювати добрим прикладом свого життя дітей », - писав свого часу педагог С.Полоцький.[6]

Родинне оточення надає дітям знання, вміння, навички, формує особистість.

Як зазначалося у статті О. Воробей «Робота соціального педагога з дошкільниками та їхніми батьками» , що саме батьки мають допомогти дитині знайти себе, розкрити свою індивідуальність, набути самостійності; саме в сім'ї мають бути створені умови для гармонійного розвитку дитини, адже саме тут закладаються основи її особистості. Батьки відіграють важливу роль у формуванні емоційної сфери дитини, її духовності, рис характеру, творчих здібностей, мотивації діяльності тощо. [2, с. 34]

Але, на жаль, у багатьох батьків відсутні знання як саме правильно це зробити. Дорослі недостатньо обізнані з психолого-педагогічною літературою, з сучасними питаннями розвитку та виховання дітей. Дбаючи про те, як забезпечити сім'ю, батьки забувають про духовно-моральне становлення дитини, а потім пожинають гіркі плоди. Брак спілкування з найріднішими людьми, відсутність у стосунках тепла часто утворюють тріщину між батьками і дітьми, яка в подальшому виростає глухою стіною. Це одна сторона «медалі». Інша - полягає в тому, що навчаючи батьків, ми маємо можливість навчити дітей. Адже підвищуючи якість освіти дорослих педагог має можливість покращити знання дитини, отримати їх не викривленими та різнобічними . То ж, на мою думку, першим і основним завданням педагогів, чи то дошкільних закладів, чи то шкіл - є співпраця з батьками, саме створення партнерських стосунків між педагогами і батьками, стимулювання інтересу батьків до навчально-виховної роботи, збагачення їх виховних та навчальних умінь, підтримання впевненості у своїх педагогічних можливостях.

Питання співпраці з батьками, що постають перед нашим педагогічним колективом розглядаються на педагогічних годинах, педагогічних радах, виробничих нарадах, засіданнях батьківського комітету. Вихователі обмінюються новинками професійної педагогічної преси, досвідом роботи, переглядом цікавої методичної літератури, виготовленням власних дидактичних ігор, новинами освітянських сайтів, розглядають проблемні питання роботи з батьками та шукають шляхи їх вирішення Чому так багато ми говоримо про налаштування співпраці з родинами? А тому, що вся робота педагогічного колективу не буде даремною, якщо будуть однодумці серед батьків. То ж у свій роботі ми використовуємо якнайрізноманітніші форми співпраці, які визначаються трьома напрямками взаємодії з родинами: заочною формою взаємодії, індивідуальною та практичною. Найбільшу перевагу ми надаємо індивідуальній та практичній роботі з батьками.

Індивідуальні форми першого циклу, як ми їх зазначили, включають в себе такі форми, як: відвідування педагогами сімей вдома, попереднє відвідування дитсадка батьками, індивідуальні бесіди, анкети, тести. Кожна з цих форм включає в себе великий аспект роботи. Так, в нашому закладі ще при знайомствах з сім'єю, а це відбувається при щорічному обліку дітей, ми роздаємо батькам листи-запрошення та пам'ятки на тему: «Перші кроки до дитячого садка». У листі адміністрація установи запрошує батьків разом з малятами відвідати наш заклад, познайомитися з умовами можливого перебування дитини в ньому, а в пам'ятці налаштовуємо дорослих на створення спокійної атмосфери при підготовці дитини до відвідувань садочка, дотримання режиму дня, відповідного харчування, а ще звертаємося до майбутнього вихованця зі словами, що в садочку його чекають. Коли батьки переступають поріг дошкільного закладу вони мають можливість отримати лист- розповідь про садочок та вихователів, а ще дорослі заповнюють лист-анкету, де вже точніше визначаються потреби батьків, їх рівень психолого-педагогічних знань. При вході до закладу розміщений інформаційний стенд.

Другий цикл взаємодії включає особисті зустрічі чи бесіди по телефону.

Заочна форма взаємодії з батьками - це оформлені батьківські куточки, консультації, папки-пересувки на різну тематику, які змінюють одна одну, пам'ятки для батьків.

Практична форма взаємодії - загальні та групові батьківські збори; бесіди та заняття з батьками, дні відкритих дверей, семінари-практикуми, спільні з батьками свята та розваги, виставки робіт дітей та батьків, батьківські конференції та тренінги, групові дискусії.

Розуміючи, що різні родини мають свої цінності, інтереси, культурний рівень, педагогічний досвід, і те, що добре для однієї сім'ї, може бути абсолютно не придатним, неефективним, нецікавим для іншої, ми зупинилися на одній з практичних форм роботи [3, с. 41], яка працює в нас уже дванадцятий рік - це засідання «Сімейного ліцею». Під час засідань створюються якнайкращі умови співпраці з батьками, які дають можливість підвищувати їх освіту з різних напрямків. Якщо перші наші засідання були подібні на лекції, то на сьогодні, це цікаве поєднання як теоретичних, так і практичних знань. Ця форма роботи дає більшу можливість познайомитися з освітнім процесом в дитячому садку, послухати поради фахівців різних професій і галузей (логопедів, психологів, лікарів, вчителів, пожежників тощо), посперечатися, поділитися своїм досвідом щодо питань навчання та виховання дітей, практично поуправлятися.

Проблеми, які розглядаються на засіданні «Сімейного ліцею» бувають на перший погляд не зовсім дитячі, але коли їх разом опрацьовуємо (педагоги-діти-батьки) вони стають зрозумілими, актуальними, цікавими і несуть виховний та навчальний вплив не тільки на дітей, а й дорослих. Ось тематика засідань «Сімейного ліцею» останніх семи років: «Соціально-педагогічні умови родинного виховання», «Дотримання техніки безпеки та запобігання травматизму дітей», «Формування у дітей позитивного ставлення до природи і діяльність людини в ній», «Роль дитячого садка та сім'ї у фізичному розвитку дітей дошкільного віку», «Добре слово - наче зернятко», «Розвиток мовлення дітей засобами театралізації», «Незвичні «дебати», як водойми врятувати», «Використання народного фольклору для розвитку творчих здібностей дошкільника», «Природа, казка, дорослі», «Розвиток мовлення та формування здібностей до наочного моделювання засобами художньої літератури», «Спільна робота дитячого садка і родини у вихованні здорової дитини», «Трудове виховання дітей дошкільного віку, як педагогічна проблема сучасності», «Фізкультурно-оздоровча робота в ДНЗ. Запобігання насиллю дітей», «Кожна дитина має право на безпеку і здоров'я», «Казка в життя», «Нехай квітує дерево родинне», Ток-шоу «Родинне сонцеколо», «Проект роботи з театралізації казки із залученням дітей і батьків» (мовленнєвий та соціально-моральний розвиток), «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів?» тощо.

Щорічно складається перспективний план взаємодії дошкільного закладу та сім'ї, в якому розкривається такі пункти, як реклама роботи закладу (оформлення куточків, стендів, папок-пересувок, плануються дні відкритих дверей, конкурси); діагностична робота в закладі (облік дітей по населеному пункту, заповнення листів-здоров'я, проведення діагностичних зрізів знань дітей, складання соціального паспорту закладу, написання батьками анкет); співпраця ДНЗ та родини (оформлення консультацій для батьків, проведень батьківських зборів, засідань батьківського комітету, засідань «Сімейного ліцею», виставок робіт дітей та батьків, Тижня безпеки дитини, залучення батьків до благоустрою дошкільного навчального закладу) тощо. Такий план роботи дає можливість якнайширше залучити батьків до співпраці на умовах партнерських відносин.

Використовуючи у своїй роботі листи-запрошення ми маємо можливість підвищувати імідж свого закладу, а під час заходів на які запрошені батьки проводити сплановану виховну чи навчальну роботу.

Ось зразок листа-запрошення, який використовується для організації батьків у виставках, наприклад,

Шановні батьки!

Для того, щоб нам з Вами досягнути високих результатів у вихованні дітей, ми продовжуємо співпрацю та просимо Вас взяти участь у виставці «Бабусині вишиванки». Для цієї виставки на Ваш вибір необхідно принести фотографії вишиванок та розповіді про майстра, рушники чи інші вироби вишиті нитками, бісером та стрічками.

Бажано вироби принести не пізніше 26 лютого , так як відкриття виставки відбудеться 29 лютого 2016 року. Ваші вироби стануть приємною частиною нашої спільної освітньо-виховної роботи і це сприятливо вплине на виховання дітей.

З проханням до Вас - вихователі .

Якщо малюки ще не відвідували заклад батькам завжди цікаво побільше довідатися про нього. Тому доцільно при першому відвідуванні сім'ї запропонувати лист- розповідь, наприклад,

За 200 м. від центра села потопає у зелені берізок та розмаїття квітів наш дитячий садочок «Сонечко». Щоранку сюди поспішає, як до другої домівки, малеча. Сьогодні їх налічується 45: синьооких, карооких, з веселими посмішками, жвавих малюків.

У ДНЗ функціонує 2 різновікові групи. З дітьми працює 5педагогічних працівників. Освіта педагогів: 3 педагоги мають повну вищу освіту, 2 - незакінчену вищу. За кваліфікацією: 2 педагоги - «спеціалісти І категорії», 1- має звання «вихователя-методиста», 2 - «відповідає займаній посаді».

Найбільший стаж роботи у Лисенко Наталії Семенівни, яка посвятила себе дітям ось вже 27 років. Має вищу освіту, «спеціаліст І категорії». Наталія Семенівна завжди оптимістка, доброзичлива, має веселу вдачу. У своїй роботі використовує новітні передові методики, велику увагу приділяє фізичному вихованню та впроваджує інноваційні технологій здоров'язбережувального напрямку у роботі з дітьми (фітбол-м'ячі, степ-платформи, стретчинг). Завжди творчо підходить до своєї діяльності й виявляє інтерес до роботи. Наталію Семенівну люблять діти та поважають колеги і батьки!

Плужник Наталія Вікторівна, має вищу освіту, навчається в магістратурі, має звання «вихователя-методиста» та й стаж роботи вже понад 21 рік. Її діяльність з дітьми побудована на цікавих ігрових та практичних методах і прийомах. Приділяє великого значення патріотичному вихованню дошкільників: вивчає народний фольклор, знайомить дітей з народними звичаями, традиціями та обрядами. Добрий організатор. Вона володіє силою переконання, шанована дітьми, батьками, співробітниками.

Майже 18 років працює вихователем в садочку Жежер Наталія Олексіївна, яка завжди творчо підходить до своєї діяльності. Про неї можна дійсно сказати , що своє серце вона віддає дітям. Зміст роботи в групі завжди наповнений, кожну мить і кожну хвилину малеча отримує неоціненну інформацію від наставника і друга. Маючи вищу освіту та являючись «спеціалістом І категорії» педагог постійно працює над своїм професійним ростом.

То ж наші вихователі - Наталочки завжди чекають на Вашого малюка.

В садочку працює гурток з малювання і його керівником є Боговик Галина Леонідівна, яка більше 25 років пропрацювала вихователем і добре відчуває бажання дітей та бачить їх нахили. Використовуючи нетрадиційні методи малювання розвиває творчість дошкільнят.

А хто не любить музичні заняття та розваги? Вся малеча з радістю відвідує заняття у Товстопят Олени Юріївни, яка понад 19 років працює в нашому садочку: спочатку вихователем, а на сьогодні - музичним керівником. Олена Юріївна завжди з повагою ставиться до дітей. А її заняття - це цікаві історії, які захоплюють дітей у ритмі та музиці.

У дитячому садку для дітей середньої та старшої груп працює гурток з театралізації. Дошкільники із величезним задоволенням переглядають вистави і самі виконують ролі казкових героїв.

Для проведення роботи з малятами маємо світлі просторі групові кімнати, спальні. Обладнано музичну та спортивну залу, кімнату-музей народознавства,методичний кабінет.

Зміст навчально-виховного процесу в закладі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та здійснюється згідно програми виховання та навчання дітей від двох до семи років «Дитина». Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних змістовних напрямків дошкільної освіти: патріотичного виховання, екологічного виховання, формування основ способу життя; комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників.

Якщо ми Вас зацікавили і Ви хочете, щоб Ваша дитина мала можливість повноцінно розвиватися, спілкуватися з ровесниками, отримати необхідні знання та навички у підготовці до школи - поспішайте до нас. Уточнити всю інформацію Ви можете за телефоном - 93-.-.. або мобільним телефоном :097-... Завідувач - Лисаченко Валентина Миколаївна. Адреса розташування дошкільного навчального закладу: с.Орловець, вул.. Цвітківська,7. З нетерпінням чекаємо на Вас!

Але хочу зупинитися на проведенні засідань «Сімейного ліцею», на які приходять не тільки батьки дітей, що відвідують заклад, а й батьки, які планують у перспективі приводити сюди свого малюка.

Поділюся досвідом проведення засідання «Сімейного ліцею», де розкривалася ніби не дитяча тема, але вона була зрозумілою і доступною для всіх. Адже кожне із засідань має свою важливу навчальну й виховну мету і жодне з них не повторюється.

Тема: «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів?»

План

Вступ.
Інсценізація дітьми : «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів»
Екологічний урок з батьками на тему: «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів»?

Вступ:

- Шановні батьки! Сьогодні ми Вас запросили на екологічний урок, який називається «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів?» Задати проблемне питання, яке ми будемо з Вами розглядати нам допоможуть діти старшої групи. То ж пропонуємо Вам переглянути інсценізацію «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів?» Зверніть увагу на проблему, яка висвітлюється у цій виставі, наскільки вона важлива і взагалі чи є це проблемою для нас і для сьогодення.

2. Інсценізація: «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів» (Буженко М.В. «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів?», / «Позакласний час» № 3-4, 2006, с.16) у виконанні дітей старшої групи.

3. Екологічний урок з батьками на тему: «Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів»?

- То ж наші вихованці висвітлили одну з проблем сьогодення і навіть підказали шляхи її розв'язання. Нам з Вами потрібно розглянути її глибше і, я думаю, що всі Ви звернули увагу на те, що дійсно в наш час така проблема, як «смітник навколо» - досить актуальна. Наше завдання знайти вирішення даної проблеми на місцевому рівні. І тому сьогоднішнє зібрання повинно дати рекомендації як вийти з даної ситуації. Цікаво почути Вашу думку. Для цього я Вам пропоную взяти участь у бліц- грі «Шість капелюшків». Сьогодні на нашому зібрання присутні незалежні експерти (представлення) , які оцінять правильність наших суджень, відповідно до даних інструкцій. [5 с.53]. (Ведучий коротко пояснює правила гри. Біля кожного капелюшка лежать інструкції з конкретними поясненнями. Дорослі поділяються на групи відповідно до обраного кольору капелюха. Дається 7 хв. на ознайомлення з інструкцією та обговорення теми. Групи працюють).

Пояснення кольорів: В білому кольорі Вам необхідно зіграти «комп'ютер». Цьому кольору може перевагу віддавати людина з будь-яким характером, він нікого не відштовхує, тому Вам необхідно розмовляти мовою цифр і фактів. Спілкуватися з гравцями необхідно об'єктивно і неупереджено. Мислення у білому капелюшку - це дисципліна і самоконтроль. Жовтий капелюшок - це джерело позитивних сподівань. Ви оцінюєте проблему, а також шукаєте позитивні шляхи вирішення . Ваше завдання - знайти позитивне в ситуації, яка пропонується для обговорення, і довести оточуючим, що необхідно бачити не тільки негатив, а й позитивне у проблемі. Володар жовтого капелюха - це, передусім, конкретні пропозиції. В зеленому капелюсі Ви творчо натхненні . Це колір природи, самого життя, весни. Той, хто віддає йому перевагу, боїться чужого впливу, шукає способи самоствердження, бо це для нього життєво важливо. Подивіться творчо на проблему. Зелений колір - це колір творчості, креативного мислення. Червоний капелюшок - це океан пристрастей та емоцій. У процесів гри, Ви - винятково емоційні особи, які бачать ситуацію тільки через призму емоційного впливу. Синій капелюшок - це всеосяжний контролер. Якщо Ви володар «синього капелюшка» , Вам необхідно виявити максимум мудрості, відповісти на запитання «чого навчила мене ця ситуація (проблема)?» і давати коментар усьому, що відбувається навкруги. Чорний капелюшок - песиміст, який не бачить виходу із ситуації. [ 5 с. 53 ]

Час пройшов. То ж слово - білому капелюшку. (Батьки, які обрали відповідні капелюшки оцінюють створену ситуацію відповідно до кольору капелюшка).

Всі висловили свою думку, а тепер кожен з Вас повинен визначитися і назвати декілька пропозицій, порад як можна вийти з цих сміттєвих лабіринтів.

(«Капелюшки» по-черзі називають свої пропозиції, а вихователь їх записує на дошці):

Утилізація сміттєвих відходів: переробка, як паливо, міндобрива.
Критикувати тих, хто розкидає сміття: намалювати карикатуру, змусити кожного слідкувати за сміттям біля свого двору, своєї роботи (можливо, щось лишати на добриво, щось здати чи продати, обміняти, використати для огорожі, наприклад, шини і т.п.)
Звернутися до місцевої влади і запропонувати депутатам слідкувати за порядком на їх дільницях.
Організувати щомісячний вивіз сміття (за допомогою місцевої влади).
Організувати конкурс «Найкраще подвір'я ».
Запропонувати керівництву села виділити приміщення під склад використаної продукції, наприклад, пластикових пляшок.
Звернути увагу на виховання дітей, привчати їх до чистоти, порядку, любові до природи.
Винести питання про сміття на сходку села.
Територію, що прилягає до барів, магазинів та інших організацій закріпити за їх власниками і щоб вони слідкували за чистотою.
Випустити екологазету, з даною проблемою
У нас є 10 пропозицій виходу з даної ситуації. Давайте спробуємо з них вибрати три найголовніші. («Три з десяти»).

Отже, найголовнішими пропозиціями виявилися під № 7,4, 3.(Підсумок проводять незалежні експерти).

Шановні гості та учасники, на цьому наше зібрання завершується. Ваші пропозиції будуть оформлені нами і Вашими малюками у вигляді буклетів і з Вашою допомогою розповсюджені на кожній вулиці.

Для порівняння, пропоную уривки засідання «Сімейного ліцею» на тему: «Роль дитячого садка та сім'ї у фізичному розвитку дітей дошкільного віку »

План:

Вступ: «Здоров'я дитини - одне з основних завдань сьогодення» (Завідувач ДНЗ)

«Режим дня - основа життя дитини» (Бесіда - сестра медична старша)
«Рухова діяльність дошкільників» (практичне вправляння батьків)
«Завжди смачно» (Бесіда - сестра медична старша, педагогічні ситуації - вихователі , конкурс на приготування оригінальних блюд - практична робота з батьками).

Завідувач ДНЗ: Ми багато говоримо про пріоритети у вихованні та навчанні дитини. Але найголовнішим завданням є , і я думаю, кожен з Вас мене підтримає, це здоров'я дитини. Тому питання фізичного розвитку малюка в дошкільному закладі завжди постає гостро. Що ж включає в себе фізичне виховання дитини?

Згадайте, ще що С.Ф. Русова до фізичного виховання дітей відносила дотримання режиму дня, якісного харчування, ігор, занять та праці на повітрі. Сказане ще на початку століття актуальним є й сьогодні.

Чим ми можемо допомогти дітям? Як здійснювати фізичний розвиток? Як зацікавити батьків до забезпечення фізичного розвитку дитини вдома? Ці та інші питання поставив перед собою наш колектив.

Звичайно, дитячий заклад організовано використовує різні форми роботи з фізичного виховання дитини: ранкову гімнастику, заняття з фізичної культури, пішохідні переходи, спортивні ігри, розваги, загартовуючи процедури, гімнастику пробудження тощо. Дане питання розглядається на педагогічних радах, батьківських зборах, конференціях, консультаціях тощо. Тому ми вирішили більш поглиблено розглянути питання фізичного виховання дошкільнят на засіданні «Сімейного ліцею» і сподіваюся, що разом з Вами ми дійдемо до спільної думки, про те, що ми повинні робити задля виховання здорової дитини.

Наша робота буде побудована так, що теоретичний матеріал переплітатиметься з практичним. То ж налаштовуючи Вас, на плідну співпрацю, розпочинаємо розминку:

Які Ви знаєте зимові спортивні розваги?
Який м'яч є найважчим, а який найлегший? (набивний, тенісний).
З якого виду спорту займаються тільки жінки? (Художня гімнастика).
До якого виду спорту можна віднести прислів'я «не підмажеш - не поїдеш» (лижі).
Знаряддя для заняття цим видом спорту може підняти навіть маленька дитинка: він важить 2,5 грама (тенісний м'ячик).
У якому виді спорту мав успіх Шерлок Холмс ?(Бокс). [7].
З якої кількості гравців складається футбольна команда? (11). .[9].
Як називають молодих спортсменів? (Юніори).
Як називається площадка для боксу? (Ринг).
Назвіть батьківщину Олімпійських ігор? (Греція) [10].

Розминка пройшла успішно. То ж зупинимося на питанні дотримання режиму дня дошкільників. До слова запрошує сестру медичну старшу дошкільного закладу :

Доброго дня, шановні колеги! Так, я не помилилася, назвавши Вас колегами. Адже у нас з Вами спільна мета - здорова дитина. І саме режим дня має величезне значення і для здоров'я, і для фізичного розвитку дитини. Тим більше, коли у сім'ї дотримуються режиму дня, то дитині зовсім не важко лягати спати в певні години, вранці прокидатися, харчуватися відповідно до розпорядку дня. Нещодавно, ми запропонували Вашим дітям відповісти на запитання, щодо дотримання режиму дня вдома. Були поставлені запитання про те, о котрій годині дитина прокидається, о котрій лягає спати, чи сама це робить, чи заставляють батьки, чи гуляє на подвір'ї , в які ігри грається з батьками і т.п. То ж пропонуємо Вам переглянути відеоролик з Вашими дітьми. Відеоролик.

Цікаво послухати Вашу думку про те, чи вважаєте Ви за доцільне, дотримання Вашими дітьми режиму дня? Які режимні моменти найголовніші? (Дискусія між батьками).

Вихователі зі своїми вихованцями підготували невеличкі сценки, де пропонують Вам розв'язати певні ситуації, які, напевно, можуть виникати у кожного з Вас.

Ситуація : Гена не хоче лягати спати раніше всіх. Але з мамою і бабусею говорити про це безрезультатно: вони за режим. Тато також за порядок, але в окремих випадках він допускає відхилення: особливо в ті дні, коли по телевізору пускають футбол. Тато вболівальник і син знає, що він тому, хто захоче з ним розділити компанію. І хлопчик використовує це. (Дорослий та дитина розігрують сценку).

Чи можна робити такі виключення? Ваша думка. (Обговорення).

- Зрозуміло, що не можна говорити про якийсь суворий режим для дошкільника: незначні відступи цілком припустимі. Але в якості орієнтира можна використати такий графік: підйом о 7,30 ранку, сніданок - 8-30-9-00, потім ігри, розвиваючі заняття, прогулянка, якщо дозволяє погода, обід : з 12.30 до 13,30, потім двогодинний сон, підвечірок близько до 16,00, вечірні ігри та заняття, відхід до сну не пізніше 21 години. [8]. Отже, дотримання режиму дня позитивно впливає на стан нервової системи, на те, як протікають фізіологічні процеси в дитячому організмі, це - основа життя дитини.

Завідувач:

Але навіть ті батьки, які постійно вимагають від дітей дотримання режиму дня можуть зараз нам заперечити і сказати про те, що не завжди малюки спокійно, не вередуючи, лягають спати чи хочуть їсти. І як причиною цього може бути недостатня фізична активність дитини. Адже надаючи перевагу комп'ютеру чи телевізору, дитина грається, розвивається та чи вдається їй «випустити» енергію? Чи не перевантажується нервова система малюка?

Переглядаючи Ваші відповіді на питання в анкеті про ігри Вашого дитинства, майже всі батьки написали про «Піжмурки», «Класики», «Платочок», «Квач». Та на жаль, анкетування показало, що майже у всіх родинах рухливих сімейних ігор немає. Сьогодні наші вихователі з вихованцями покажуть Вам декілька ігор, в які можна погратися вдома.

Вихователь пропонує дітям погратися в ігри: «Лисий хвіст» (обертання шнура навколо себе, діти підскакують); «Заборонений рух» (на розвиток уваги); «Подорож по купинах» (перескакування з одного предмета на інший) - батьки спостерігають.

А зараз запрошую до гри батьків. Народна гра «Пень». Правила гри: четверо гравців стоять по кутках уявного квадрата, а п'ятий посередині . Він підстрибує на обох ногах і промовляє: «Пень, пень, дай конопель, трошки горошку, олії з ложку». За останніми словами усі четверо спішать помінятися місцями, а п'ятий намагається захопити чиєсь місце. Коли йому це вдається, то на середину виходить той, хто не встиг помінятися. (Батьки кілька раз грають в цю гру).

Розгляд ситуацій про дотримання режиму дня за вибором вихователя. (Обговорення).

Але, як відомо, діти - експериментатори, дослідники. І скільки б не забороняти дитині, їй хочеться дослідити все, що її цікавить. Але малята не вміють оцінити реальну небезпеку. Як же не зламати цікавість дитини та водночас вберегти її від біди? (Думки батьків).

- Не менш важливим питанням - є харчування дитини. Давайте, більш детальніше про це поговоримо.

Сестра медична старша:

- Шановні батьки, ви певно знаєте, які компоненти повинні входити в їжу? (Білки, жири, вуглеводи).

Так, всі ці компоненти повинні покривати ту енергію, яка розходиться під час росту та розвитку дитячого організму. А ще їжа має бути корисною, різноманітною та смачною. Пропонуємо до обговорення ситуації: «Мама трирічної доньки заставляє все її виїдати. «Не хочу. Я вже наїлася !», - плаче дитина. «Що ти тут з'їла. Он повчися у Михайлика, він їсть на рівні з дорослими »,- повчає мама. Ваша думка. Прошу до слова психолога ... (Дає пояснення ситуації психолог).

- Медики вважають що недоїдання є шкідливим в однаковій мірі як і переїдання. І якщо дитину заставляти кожного дня силою їсти, це може призвести до захворювання - анорексії - втрати апетиту, і без втручання лікаря вивести її з цього стану важко. Що ж робити коли дитина не хоче їсти? (Пропозиції батьків: гарно прикрасити блюдо, подати у незвичайній посудині, їжу викласти у вигляді цікавого предмету). Цікаві були відповіді, то ж прошу взяти участь у практичній роботі: із заготовлених інгредієнтів приготувати блюда для дітей. Дається час 10 хв., приготувати цікаве блюдо. (Діти старшої групи вибирають, яке з блюд їм найбільше сподобалося. Нагородження переможців).

Завідувач:

От і все. «Сімейний ліцей» сьогодні перегортає свою останню сторінку. Сподіваємося, що для Вас, шановні батьки, час не пройшов даремно. Сторінка наступного ліцею розкриє Вам права дитини. Нам було приємно поспілкуватися. До нової зустрічі.

Якщо батьки являються твоїми однодумцями, то завжди підтримають в усіх починаннях, якщо - твої партнери, то й будь-яка справа зрушить з місця. То ж хочу поділитися досвідом проведення звіту керівника дошкільного навчального закладу перед громадськістю, яке ми вперше поєднали разом із засіданням «Сімейного ліцею» і назвали ток-шоу «Родинне сонцеколо». Тематика засідань може бути різноманітною, тож зупинюся тільки на переходах від одної форми роботи до іншої.

План:

Звіт керівника закладу перед громадськістю.
Засідання «Сімейного ліцею» на тему: « Іграшка в житті дитини»
Міні-концерт
«Створимо красу своїми руками», закладання фруктового саду біля дитячого садка.
Звіт керівника закладу перед громадськістю

Ведучий телебачення:

Доброго ранку! Сьогодні ми з Вами поговоримо про життя в дошкільному навчальному закладі «Сонечко» с. Орловець. А розпочнемо з погоди. Погода на території закладу безхмарна, ясна, плануються доброзичливі зливи емоцій, яскраві враження та безмежні сплески позитивної енергії. Також нагадую, що проходить голосування і дається оцінка роботи керівника ДНЗ «Сонечко» І на раз у нашій програмі зустріч із завідувачем дошкільним навчальним закладом «Сонечко» Валентиною Лисаченко. (Заходить завідувач, вітається)

Питання ведучого до завідувача ДНЗ:

Доброго дня, Валентино Миколаївно! Ми раді вітати Вас у нашій студії. Відразу запитання: ось вже скоро закінчується навчальний рік. Чи все вдалося виконати із запланованої роботи? (Відповідь)
А що Ви можете розповісти про свій заклад, штати, освітній та фаховий рівень педагогів, зупинитися на основних завданнях, які перед собою ставив колектив? (Розповідь керівника).
Хотілося б почути від Вас над якими питаннями поглиблено працюють вихователі й, які саме заходи проведені педагогами відповідно до визначених тем? (Відповідь, супроводжується показом слайдів).
Які заходи плануєте провести у наступному 2014-2015 навчальному році? (Керівник ділиться планами).
Що Ви можете сказати про стан здоров'я дітей ? (Відповідь)
Ви тільки що сказали про збалансоване харчування. Чи дотримуєтеся збалансованого харчування у дошкільному навчальному закладі? (Пояснення)
Прошу пояснити Вас як вираховується батьківська плата і які діти та якими пільгами мають можливість скористатися ? (Відповідь)
Хотілося б почути, який ремонт зроблений в цьому році в закладі, що нового придбано для покращення матеріальної бази садочка та за які кошти це зроблено? Що плануєте ще зробити? (Розповідає про виконання ремонту, закупівлю іграшок, меблів. Подяка спонсорам та батькам).
Дякую Вам, Валентино Миколаївно. А тим, хто до нас щойно приєднався нагадуємо, що це був звіт керівника дошкільного навчального закладу «Сонечко» Валентини Лисаченко за 2013-2014 навчальний рік . Не перемикайтеся. Через кілька хвилин у нашій програмі ток-шоу засідання «Сімейного ліцею» і її ведуча Лисенко Наталія Семенівна. А у Вас є можливість виставити оцінку роботи завідувача.

(Батьки виставляють оцінки за роботу керівнику закладу, а до зали заходить ведуча засідання «Сімейного ліцею»).

ІІ. Засідання «Сімейного ліцею» на тему: «Іграшка в житті дитини». (Уривок переходу)

Доброго дня, дорогі друзі, і знову ми зустрічаємося на нашому «Сімейному ліцеї». Сьогодні ми поговоримо про дитячу іграшку, так як вона є неодмінним супутником дитинства і найважливішим інструментом гри. А оскільки зараз в магазинах їх величезна різноманітність, то багато вчених, психологів і педагогів задаються питанням про вплив іграшки на розвиток та виховання дитини.

Гостями нинішньої передачі є батьки, депутати Орловецької сільської ради, методист районного методичного кабінету Людмила Мазур, завідувач ДНЗ Валентина Лисаченко. До участі у нашій передачі запрошені діти, вихователі дитячого садка, музичний керівник, сестра медична старша та педагоги школи.

До слова запрошую Ірину Ленту, вона за освітою педагог, і водночас, мама, яка має семимісячну доньку та може з нами поділитися своїми враженнями про іграшки...

(Розглядаються питання доцільність такої іграшки як лялька, м'яка іграшка, конструктор «Лего», ігри з трансформерами, комп'ютерні ігри. Використовуються відеоролики, сценки, перегляд уривків мультфільмів).

ІІІ. Міні-концерт «Музичні етюди»:

Ведуча новин:

Наступна рубрика нашої передачі - «Музичні етюди», адже життя дітей в садочку переплітається музикою. То сьогодні пропонуємо Вам переглянути роботу музичного керівника дошкільного навчального закладу та вихованців середньої та старшої групи. (Концертні номери за вибором музичного керівника)

ІV.«Створимо красу своїми руками», закладання фруктового саду біля дитячого садка.

Ведуча новин:

Заключний етап нашої передачі «Створимо красу своїми руками», то ж запрошуємо всіх не байдужих залучитися до закладання саду біля дошкільного закладу. (Працівники закладу, діти та батьки висаджують вишні, яблуні, сливи).

І так кожна зустріч розкриває для батьків багато нового, можливо, не зовсім освоєного, невідомого. Завжди є доречними поради логопеда під час вивчення тем мовлення дитини; пожежника, при закріпленні правил поводження з вогнем; цікаві заняття з трудового виховання чи екології, дають батькам ті знання, вміння і навички, які вони зможуть передати дітям; робота з патріотичного виховання з батьками навчає їх того, що патріотизм дитини починається з домівки. Кожна тема засідання - це водночас виховний і навчальний вплив на дорослих задля повноцінного формування особистості дитини. Розуміємо, що працюючи в постійній взаємодії з батьками ми ще не зуміли повністю активізувати їх , щоб життя малюка у дошкільному закладі було для дорослих пріоритетом, деяким батькам ще бракує активної життєвої позиції щодо партнерського виховання дитини в ДНЗ. Тому нашому закладу є над чим працювати і ті форми роботи, які ми найбільше використовуємо (засідання «Сімейного ліцею», Дні відкритих дверей, Тижні безпеки дитини) будуть не просто ефективно організовувати батьків на ознайомлення зі змістом, методами та прийомами навчально-виховної роботи, а максимально залучатимуть їх до співпраці.

Список використаних джерел

Буженко М.В., Чи є вихід із сміттєвих лабіринтів? // «Позакласний час. - 2006. - № 3-4 (с.16).
Воробей О., Робота соціального педагога з дошкільниками та їхніми батьками./ Воробей О. // Вихователь-методист. - 2009. - № 11 (с.34). - С. 34-41
Дугинець В., «Опікуємося дитиною разом з родиною», с. 41
Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні/ Наук. ред. О.Л. Кононко. - Київ: Ред. Журн. «Дошкільне виховання», 2003.- 243с.
Педагогічні ради в ДНЗ. Навчально-методичний посібник /упор. Т.Т. Чала, Л.А. Швайка. - Харків: Основа, 2007.- 208
Родинне сонце коло. Методичний посібник для роботи з батьками/ авт..-упор. Л.В. Калузька. - Тернопіль: Мандрівець, 2006.- 140с.
http: www.vsescenarii.com
http www.rastishka.ua
http: www.ped-kopilka.com.ua
http: www.shkolabuduscheqo.ru